1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поліп

полі́п

-а, ч.

1》 зоол. Кишковопорожнинна тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого предмета, а на протилежному кінці – рот.

2》 мед. Патологічний гладкий або ворсинчастий утвір, що прикріплюється ніжкою до слизової оболонки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліп — (мед.) пухлинконаріст Словник чужослів Павло Штепа
  2. поліп — полі́п іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. поліп — ПОЛІ́П, а, ч. 1. зоол. Кишковопорожнинна тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого предмета, а на протилежному кінці – рот. Йому здавалось, що до боку його причепився якийсь поганий слизняк, поліп, холодний та ціпкий (І. Словник української мови у 20 томах
  4. поліп — Полі́п, -па; -лі́пи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. поліп — ПОЛІ́П, а, ч. 1. зоол. Кишковопорожнинна тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого предмета, а на протилежному кінці — рот. Словник української мови в 11 томах