поліп
полі́п
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поліп — -а, ч. 1》 зоол. Кишковопорожнинна тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого предмета, а на протилежному кінці – рот. 2》 мед. Патологічний гладкий або ворсинчастий утвір, що прикріплюється ніжкою до слизової оболонки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поліп — (мед.) пухлинконаріст Словник чужослів Павло Штепа
- поліп — ПОЛІ́П, а, ч. 1. зоол. Кишковопорожнинна тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого предмета, а на протилежному кінці – рот. Йому здавалось, що до боку його причепився якийсь поганий слизняк, поліп, холодний та ціпкий (І. Словник української мови у 20 томах
- поліп — Полі́п, -па; -лі́пи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поліп — ПОЛІ́П, а, ч. 1. зоол. Кишковопорожнинна тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого предмета, а на протилежному кінці — рот. Словник української мови в 11 томах