понаварювати —
понава́рювати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
понаварювати —
-юю, -юєш, док., перех. Зварити багато різних страв.
Великий тлумачний словник сучасної мови
понаварювати —
ПОНАВА́РЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Нарити багато різних страв або однієї страви у великій кількості. Радюка ждали в Журбанях щодня. Мати понапікала й понаварювала (І. Нечуй-Левицький); [Федора:] Скільки ви вже тих вареннів понаварювали, добра всякого надбали (С. Васильченко).
Словник української мови у 20 томах
понаварювати —
ПОНАВА́РЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Зварити багато різних страв. Радюка ждали в Журбанях щодня. Мати понапікала й понаварювала (Н.-Лев., І, 1956, 449); [Федора:] Скільки ви вже тих вареннів понаварювали, добра всякого надбали (Вас., III, 1960, 139).
Словник української мови в 11 томах
понаварювати —
Понаварювати, -рюю, -єш гл. Наварить (во множествѣ). Маркев. 71. Вона заходилась, — понапікала хліба, понаварювала. Грин. II. 85. Мати понапікала й понаварювала. Левиц. Пов. 154.
Словник української мови Грінченка