понаварювати

Понаварювати, -рюю, -єш

гл. Наварить (во множествѣ). Маркев. 71. Вона заходилась, — понапікала хліба, понаварювала. Грин. II. 85. Мати понапікала й понаварювала. Левиц. Пов. 154.

Значення в інших словниках

1. понаварювати — понава́рювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понаварювати — -юю, -юєш, док., перех. Зварити багато різних страв.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понаварювати — ПОНАВА́РЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Нарити багато різних страв або однієї страви у великій кількості. Радюка ждали в Журбанях щодня. Мати понапікала й понаварювала (І. Нечуй-Левицький); [Федора:] Скільки ви вже тих вареннів понаварювали, добра всякого надбали (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
4. понаварювати — Понава́рювати, -рюю, -рюєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. понаварювати — ПОНАВА́РЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Зварити багато різних страв. Радюка ждали в Журбанях щодня. Мати понапікала й понаварювала (Н.-Лев., І, 1956, 449); [Федора:] Скільки ви вже тих вареннів понаварювали, добра всякого надбали (Вас., III, 1960, 139).  Словник української мови в 11 томах