Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

понтонер

Понтоне́р, -ра; -не́ри, -рів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. понтонер — понтоне́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. понтонер — -а, ч. Військовослужбовець інженерних частин військ, що обслуговує понтонні парки, лаштує понтони.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понтонер — ПОНТОНЕ́Р, а, ч. Військовослужбовець інженерних частин військ, що обслуговує понтонні парки, лаштує понтони. Він мовчки робив своє діло і слухав, як поруч з ним гнівався, кричав на понтонерів майор, що керував переправою (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. понтонер — понтоне́р (франц. pontonnier) військовослужбовець понтонної частини, спеціаліст по наведенню понтонних мостів.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. понтонер — ПОНТОНЕ́Р, а, ч. Військовослужбовець інженерних частин військ, що обслуговує понтонні парки, лаштує понтони. Він мовчки робив своє діло і слухав, як поруч з ним гнівався, кричав на понтонерів майор, що керував переправою (Коп.  Словник української мови в 11 томах