понтонер
ПОНТОНЕ́Р, а, ч.
Військовослужбовець інженерних частин військ, що обслуговує понтонні парки, лаштує понтони.
Він мовчки робив своє діло і слухав, як поруч з ним гнівався, кричав на понтонерів майор, що керував переправою (О. Копиленко);
Танкісти, не чекаючи понтонерів, швидко відшукали броди з кам'янистим ґрунтом і перебрались на протилежний берег (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)