понтонний

ПОНТО́ННИЙ, а, е.

Прикм. до понто́н.

Силантьєв і підстаркуватий вахтовий з понтонної команди рефулера, обережно посуваючи вперед то одну, то другу ногу, почали спускатися (О. Донченко);

Дніпро котив важкі сірі хвилі, понтонний міст піднімався й опускався під ногами (Ю. Яновський);

– Ви маєте понтонні засоби? (Ю. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. понтонний — понто́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. понтонний — -а, -е. Прикм. до понтон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понтонний — понто́нний той, що належить до понтона; п. міст – наплавний міст, плавучими опорами якого є понтони; ¤ п. парк – а) сукупність понтонного майна, що належить даній армії або військовому з’єднанню; б) спеціальна військова частина, яка влаштовує переправу через ріки, наводить П. мости тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. понтонний — Понто́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. понтонний — ПОНТО́ННИЙ, а, е. Прикм. до понто́н. Силантьєв і підстаркуватий вахтовий з понтонної команди рефулера, обережно посуваючи вперед то одну, то другу ногу, почали спускатися (Донч.  Словник української мови в 11 томах