Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

понівечений

Поні́вечений, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. понівечений — поні́вечений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. понівечений — див. зіпсований  Словник синонімів Вусика
  3. понівечений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до понівечити. || понівечено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Поламаний, зіпсований, зруйнований. 3》 у знач. прикм. Побитий, покалічений. || Підірваний, ослаблений. 4》 у знач. прикм. Спотворений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. понівечений — ПОНІ́ВЕЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до поні́вечити. Земля, покалічена, понівечена, поранена сотнями великих і малих снарядів, стогнала і гула (В.  Словник української мови у 20 томах
  5. понівечений — ПОКАЛІ́ЧЕНИЙ (який має каліцтво, фізичну ваду), ПОНІ́ВЕЧЕНИЙ, УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ). На майдані сорочинському полилася кров, полягли мертві тіла; 20 сорочинців поклали свої голови, більше 50 зостались покалічені (Олена Пчілка)...  Словник синонімів української мови
  6. понівечений — ПОНІ́ВЕЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до поні́вечити. Земля, покалічена, понівечена, поранена сотнями великих і малих снарядів, стогнала і гула (Собко, Кавказ, 1946, 126); На землі замість грізного партизана Іскри лежить понівечений кулями труп (Тют.  Словник української мови в 11 томах