попасання —
попаса́ння іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
попасання —
-я, с., розм. Дія за знач. попасати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
попасання —
ПОПАСА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. попаса́ти. Поїхав дворяченько на полювання, Пустив кониченька на попасання (П. Чубинський).
Словник української мови у 20 томах
попасання —
ПОПАСА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. попаса́ти. Поїхав дворяченько на полювання, Пустив кониченька на попасання (Чуб., V, 1874, 365).
Словник української мови в 11 томах
попасання —
Попаса́ння, -ня с. Кормъ на пастбищѣ. Пустили коней на попасання. Макс. (1849), 54.
Словник української мови Грінченка