попасання

Попаса́ння, -ня

с. Кормъ на пастбищѣ. Пустили коней на попасання. Макс. (1849), 54.

Значення в інших словниках

1. попасання — попаса́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. попасання — -я, с., розм. Дія за знач. попасати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попасання — ПОПАСА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. попаса́ти. Поїхав дворяченько на полювання, Пустив кониченька на попасання (П. Чубинський).  Словник української мови у 20 томах
4. попасання — Попаса́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. попасання — ПОПАСА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. попаса́ти. Поїхав дворяченько на полювання, Пустив кониченька на попасання (Чуб., V, 1874, 365).  Словник української мови в 11 томах