Орфографічний словник української мови

попасання

попаса́ння

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. попасання — -я, с., розм. Дія за знач. попасати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. попасання — ПОПАСА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. попаса́ти. Поїхав дворяченько на полювання, Пустив кониченька на попасання (П. Чубинський).  Словник української мови у 20 томах
  3. попасання — Попаса́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. попасання — ПОПАСА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. попаса́ти. Поїхав дворяченько на полювання, Пустив кониченька на попасання (Чуб., V, 1874, 365).  Словник української мови в 11 томах
  5. попасання — Попаса́ння, -ня с. Кормъ на пастбищѣ. Пустили коней на попасання. Макс. (1849), 54.  Словник української мови Грінченка