поперечка —
попере́чка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
поперечка —
див. перекладина
Словник синонімів Вусика
поперечка —
-и, ж. Поперечно прикріплений між двома опорами брус, дошка, палиця і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поперечка —
ПОПЕРЕ́ЧКА, и, ж. Поперечно прикріплений між двома опорами брус, дошка, палиця і т. ін. Почепили [баби] на поперечці поміж двох стовпів тракторне колесо замість дзвона (Є. Гуцало); Тимофій уміло починає витесувати .. ніжки і поперечку для кроковки, якою завтра буде наміряти землю (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
поперечка —
ПЕРЕКЛА́ДИНА (горизонтально підвішена, закріплена дошка, жердина тощо), ПОПЕРЕ́ЧКА, ПОПЕРЕ́ЧИНА, ПЕРЕКЛА́ДКА, ПОПЕРЕ́ЧНИК рідше, ПЕРЕ́ЧКА рідше; БА́НТИНА, БА́НТА (перев. між кроквами); ОБНІ́ЖОК (стола, стільця); ПЕРЕХРЕСТЯ, ПЕРЕБО́ЇНА діал. (у хресті).
Словник синонімів української мови
поперечка —
ПОПЕРЕ́ЧКА, и, ж. Поперечно прикріплений між двома опорами брус, дошка, палиця і т. ін. Почепили [баби] на поперечці поміж двох стовпів тракторне колесо замість дзвона (Гуц., З горіха.., 1967, 133); Тимофій уміло починає витесувати..
Словник української мови в 11 томах
поперечка —
Горизонтальний елемент металевої огорожі.
Архітектура і монументальне мистецтво
поперечка —
Попере́чка, -ки ж. 1) Деревянная дощечка, прибитая въ саняхъ спереди, соединяющая одинъ стяголь съ другимъ. Сумск. у. 2) У ткачей: поперечная доска въ сновальницѣ. Сумск. у. 3) Перемычка у оконной рамы, поперечная планка.
Словник української мови Грінченка