поперечка
ПОПЕРЕ́ЧКА, и, ж.
Поперечно прикріплений між двома опорами брус, дошка, палиця і т. ін.
Почепили [баби] на поперечці поміж двох стовпів тракторне колесо замість дзвона (Є. Гуцало);
Тимофій уміло починає витесувати .. ніжки і поперечку для кроковки, якою завтра буде наміряти землю (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)