попильнувати —
попильнува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
попильнувати —
-ую, -уєш, док. 1》 перех. Стерегти, сторожити кого-, що-небудь якийсь час. 2》 перех. і неперех. Стежити, слідкувати за ким-, чим-небудь якийсь час. || Доглядати кого-небудь якийсь час. 3》 неперех. Дбати про кого, що-небудь якийсь час.
Великий тлумачний словник сучасної мови
попильнувати —
ПОПИЛЬНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. кого, що. Стерегти, сторожити кого-, що-небудь якийсь час. 2. кого, що і без прям. дод. Стежити, слідкувати за ким-, чим-небудь якийсь час; // Доглядати кого-небудь якийсь час. 3. Дбати про кого, що-небудь якийсь час.
Словник української мови у 20 томах
попильнувати —
ПОПИЛЬНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. перех. Стерегти, сторожити кого-, що-небудь якийсь час. 2. перех. і неперех. Стежити, слідкувати за ким-, чим-небудь якийсь час; // Доглядати кого-небудь якийсь час. 3. неперех. Дбати про кого, що-небудь якийсь час.
Словник української мови в 11 томах
попильнувати —
Попильнува́ти, -ну́ю, -єш гл. 1) Позаботиться, постараться. Попильнуй під старість дому. Котл. Од. 492. 2) Постеречь, присмотрѣть, наблюсть; бодрствовать нѣкоторое время. Ти, Симоне, не міг однієї години попильнувати. Єн. Мр. XIV. 37.
Словник української мови Грінченка