Значення в інших словниках
-
попіл —
по́піл іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
попіл —
Зола, (з жаром) присок; попілець; пор. ЖУЖІЛЬ.
Словник синонімів Караванського
-
попіл —
Жужелиця, жужель, жужіль, жужлець, згар, зола, луг, пазілки (зола, що викидають після зоління), пазолки, попів (діал.), попілець, поташ, приск (гаряча зола з жаринами), суприсок (т. с.), шлак Фразеологічні синоніми: реактивний попіл
Словник синонімів Вусика
-
попіл —
[поп'іл] -пеилу, м. (ў) -пеил'і
Орфоепічний словник української мови
-
попіл —
-пелу, ч. 1》 Легка пилоподібна сіра (рідко чорна чи біла) маса, яка залишається після згоряння чого-небудь. || перен. Сірий колір. Посипати попелом голову — вдаватися в жалобу, в тугу; втрачати мужність, надію. 2》 геол.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
попіл —
ПО́ПІЛ, пелу, ч. 1. Легка пилоподібна сіра (рідко чорна або біла) маса, яка залишається після згоряння чого-небудь. Прутик, гнучись у три погибелі, не забарився згоріти – і світ потух; білий попіл прикрив зверху червоне угілля...
Словник української мови у 20 томах
-
попіл —
бра́тися / взя́тися по́пелом. Зникати, пропадати. Не одну я нічку не спала, не один день гірко працювала, здоров’я накладала, а тепер — де воно (добро)? Попелом узялося… (М. Коцюбинський). встава́ти / вста́ти з по́пелу (і руї́н).
Фразеологічний словник української мови
-
попіл —
ПО́ПІЛ (легка пилоподібна, перев. сіра маса, що залишається після згоряння чого-небудь), ЗОЛА́, СПУЗ (СПУ́ЗА) діал.; ПРИ́СОК (ПРИСК рідше) (гарячий попіл з жаром); ПРАХ (від спаленого тіла людини).
Словник синонімів української мови
-
попіл —
ПО́ПІЛ, пелу, ч. 1. Легка пилоподібна сіра (рідко чорна або біла) маса, яка залишається після згоряння чого-небудь. Прутик, гнучись у три погибелі, не забарився згоріти — і світ потух; білий попіл прикрив зверху червоне угілля… (Мирний, І, 1954, 342)...
Словник української мови в 11 томах