попіл
по́піл
-пелу, ч.
1》 Легка пилоподібна сіра (рідко чорна чи біла) маса, яка залишається після згоряння чого-небудь.
|| перен. Сірий колір.
Посипати попелом голову — вдаватися в жалобу, в тугу; втрачати мужність, надію.
2》 геол. Тонкий пил сірого чи білого, іноді чорного кольору, що виходить на поверхню землі під час виверження вулканів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови