Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

поранній

Пора́нній, -ня, -нє

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. поранній — пора́нній прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. поранній — -я, -є, розм. Який буває ранком; ранішній, уранішній, ранковий. || Признач. для ранку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поранній — Я, -с, інд.-авт. Те саме, що ранній. Коли проводять нас поранні пристрасті, вони — ведуть. (ЗД:141).  Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. поранній — ПОРА́ННІЙ, я, є, розм. Який буває ранком; ранішній, уранішній, ранковий. Тихо. Тільки птаство пурхає, співа та щебече, та поранній вітрець ледве шелестить листом (Марко Вовчок); Грала промінням, ясним самоцвітом Порання роса (Леся Українка);...  Словник української мови у 20 томах
  5. поранній — РАНКО́ВИЙ (який буває вранці, властивий ранкові), РА́НІШНІЙ, ВРА́НІШНІЙ (УРА́НІШНІЙ), ПОРА́НІШНІЙ розм., ПОРАНКО́ВИЙ розм., ПОРА́ННІЙ розм.  Словник синонімів української мови
  6. поранній — ПОРА́ННІЙ, я, є, розм. Який буває ранком; ранішній, уранішній, ранковий. Тихо. Тільки птаство пурхає, співа та щебече, та поранній вітрець ледве шелестить листом (Вовчок, VI, 1956, 322); Грала промінням, ясним самоцвітом Порання роса (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах