Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

порозкидати

Порозкида́ти, -да́ю, -да́єш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. порозкидати — порозкида́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. порозкидати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Розкидати в різні боки все чи багато чого-небудь. || Покласти не на своє місце, покидати недбало, безладно все чи багато чого-небудь. 2》 Розібрати покрівлі, хати, клуні і т. ін. || Розвалити, зруйнувати будівлі, споруди і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозкидати — ПОРОЗКИДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Розки́дати в різні боки все або багато чого-небудь. Терезка посміхнулася, відклала сорочину на стіл і пішла збирати груші, що малий порозкидав (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. порозкидати — ПОРОЗКИДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Розки́дати в різні боки все або багато чого-небудь. Терезка посміхнулася, відклала сорочину на стіл і пішла збирати груші, що малий порозкидав (Томч., Готель..  Словник української мови в 11 томах