порошити —
-рошить, недок. 1》 перех. Засипати, покривати порохом, пилом. || у сполуч. зі сл. око, очі. Запорошувати. 2》 неперех. Вкриватися вихорами пилу, куряви; куритися. 3》 неперех. Іти, сипати (про дрібний сніг). || безос. || чим.
Великий тлумачний словник сучасної мови
порошити —
ПОРОШИ́ТИ, ро́шить, недок. 1. кого, що. Засипа́ти, покривати порохом, пилом. І гарно тут і погано. Гарно – як ніхто не тарахкотить по дорозі й не порошить тебе пилом (М. Коцюбинський); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
порошити —
ІТИ́ (ЙТИ) (про дощ, сніг), ПА́ДАТИ, ВИПАДА́ТИ (час від часу); ПОРОШИ́ТИ, МОТРОШИ́ТИ розм. (перев. про сніг); ДОЩИ́ТИ розм. (про дощ — безперервно); РОСИ́ТИ, ДРІБНИ́ТИ розм., ДРОБИ́ТИ рідше (дрібними краплями); ВАЛИ́ТИ, СИ́ПАТИ, ЛІПИ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
порошити —
ПОРОШИ́ТИ, ро́шить, недок. 1. перех. Засипа́ти, покривати порохом, пилом. І гарно тут і погано. Гарно — як ніхто не тарахкотить по дорозі й не порошить тебе пилом (Коцюб., І, 1955, 458); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
порошити —
Пороши́ти, -шу́, -шиш гл. 1) Пылить. 2) О снѣгѣ: сыпаться. Сніг порошить.
Словник української мови Грінченка