порядність —
поря́дність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
порядність —
[пор’ад(')н'іс'т'] -днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
порядність —
-ності, ж. Властивість за знач. порядний 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
порядність —
ПОРЯ́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. поря́дний¹ 1. В світі головна річ порядність (Леся Українка); – Вони великі господарі і люди зовсім тверезі!...
Словник української мови у 20 томах
порядність —
ПОРЯ́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. поря́дний¹ 1. В світі головна річ порядність (Л. Укр., IV, 1954, 133); — Вони великі господарі і люди зовсім тверезі! — Правда, що тверезі, та нема в них порядності (Барв., Опов..
Словник української мови в 11 томах
порядність —
Поря́дність, -ности ж. Порядочность; порядливость. Нема в них порядности. Г. Барв. 162. Великого в мене стоїть порядність, щоб чоловік усякої години був рівен. Г. Барв. 163.
Словник української мови Грінченка