пострибати —
постриба́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
пострибати —
-аю, -аєш, док. 1》 Почати пересуватися стрибками; підстрибуючи, попрямувати кудись. 2》 Стрибати якийсь час. || тільки майб. ч., перев. у сполуч. зі сл. у мене, у нас, розм. Уживається як погроза. 3》 Зістрибнути з чого-небудь або скочити на щось (про всіх чи багатьох).
Великий тлумачний словник сучасної мови
пострибати —
ПОСТРИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Почати пересуватися стрибками; підстрибуючи, попрямувати кудись. Замахала [Марина], Неначе крилами, руками, І пострибала через двір У поле, виючи, мов звір (Т. Шевченко); Пострибала зайчиха підживитись (О.
Словник української мови у 20 томах
пострибати —
ПОСТРИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Почати пересуватися стрибками; підстрибуючи, попрямувати кудись. Замахала [Марина], Неначе крилами, руками, І пострибала через двір У поле, виючи, мов звір (Шевч., II, 1963, 121); Пострибала зайчиха підживитись (Коп.
Словник української мови в 11 томах
пострибати —
Постриба́ти, -ба́ю, -єш гл. Поскакать, попрыгать. Пострибала через двір. Шевч. 522.
Словник української мови Грінченка