1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

пострибати

Постриба́ти, -ба́ю, -ба́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пострибати — постриба́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пострибати — -аю, -аєш, док. 1》 Почати пересуватися стрибками; підстрибуючи, попрямувати кудись. 2》 Стрибати якийсь час. || тільки майб. ч., перев. у сполуч. зі сл. у мене, у нас, розм. Уживається як погроза. 3》 Зістрибнути з чого-небудь або скочити на щось (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пострибати — ПОСТРИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Почати пересуватися стрибками; підстрибуючи, попрямувати кудись. Замахала [Марина], Неначе крилами, руками, І пострибала через двір У поле, виючи, мов звір (Т. Шевченко); Пострибала зайчиха підживитись (О. Словник української мови у 20 томах
  4. пострибати — ПОСТРИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Почати пересуватися стрибками; підстрибуючи, попрямувати кудись. Замахала [Марина], Неначе крилами, руками, І пострибала через двір У поле, виючи, мов звір (Шевч., II, 1963, 121); Пострибала зайчиха підживитись (Коп. Словник української мови в 11 томах
  5. пострибати — Постриба́ти, -ба́ю, -єш гл. Поскакать, попрыгать. Пострибала через двір. Шевч. 522. Словник української мови Грінченка