Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

посутеніти

Посутені́ти, -ні́є, -ні́ло

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. посутеніти — посутені́ти дієслово доконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
  2. посутеніти — -іє, док. 1》 безос. Док. до сутеніти. 2》 Стати, зробитися темним, темнішим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посутеніти — ПОСУТЕНІ́ТИ, і́є, док. 1. безос. Док. до сутені́ти. Надвечір вже, як зовсім посутеніло, доїхали вони до широкої річки і заночували (О. Стороженко); Надворі вже посутеніло, але вікна будинків навпроти лишались неосвітленими (Ю. Смолич); Котра зараз година?...  Словник української мови у 20 томах
  4. посутеніти — СМЕРКА́ТИ безос. (темніти після заходу сонця), СМЕРКА́ТИСЯ, ВЕЧОРІ́ТИ, СУТЕНІ́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ТЕМНІ́ТИ, ПОНОЧІ́ТИ розм., НОЧІ́ТИ рідше. — Док.: сме́ркнути, сме́ркнутися, посутені́ти, зсутені́ти, приме́ркнути (приме́ркти), осме́ркнути розм.  Словник синонімів української мови
  5. посутеніти — ПОСУТЕНІ́ТИ, і́є, док. 1. безос. Док. до сутені́ти. Надвечір вже, як зовсім посутеніло, доїхали вони до широкої річки і заночували (Стор., І, 1957, 66); Надворі вже посутеніло, але вікна будинків навпроти лишались неосвітленими (Смолич, Світанок..  Словник української мови в 11 томах
  6. посутеніти — Посутеніти, -ніє гл. безл. Потемнѣть. Як вже добре посутеніло, пішли на гробки. Грин. II. 186.  Словник української мови Грінченка