Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

посіріти

Посірі́ти, -рі́ю, -рі́єш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. посіріти — посірі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. посіріти — див. хвилюватися  Словник синонімів Вусика
  3. посіріти — -ію, -ієш, док. Стати, зробитися сірим; набути сіруватого відтінку. || Посвітлішати перед світанком (про небо). || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. посіріти — ПОСІРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати, зробитися сірим; набути сіруватого відтінку. І завелась на ставі геркотня, Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна, Да мажуть Лебедя, щоб пір'я посіріло (Є.  Словник української мови у 20 томах
  5. посіріти — ПОСІРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати, зробитися сірим; набути сіруватого відтінку. І завелась на ставі геркотня, Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна, Да мажуть Лебедя, щоб пір’я посіріло (Греб.  Словник української мови в 11 томах
  6. посіріти — Посіріти, -рію, -єш гл. Сдѣлаться сѣрымъ. Таскають грязь і глей зо дна да мажуть лебедя, щоб пір'я посіріло. Греб. 363.  Словник української мови Грінченка