посіріти

посірі́ти

-ію, -ієш, док.

Стати, зробитися сірим; набути сіруватого відтінку.

|| Посвітлішати перед світанком (про небо).

|| безос.

Значення в інших словниках

1. посіріти — посірі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посіріти — див. хвилюватися  Словник синонімів Вусика
3. посіріти — ПОСІРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати, зробитися сірим; набути сіруватого відтінку. І завелась на ставі геркотня, Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна, Да мажуть Лебедя, щоб пір'я посіріло (Є.  Словник української мови у 20 томах
4. посіріти — Посірі́ти, -рі́ю, -рі́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. посіріти — ПОСІРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати, зробитися сірим; набути сіруватого відтінку. І завелась на ставі геркотня, Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна, Да мажуть Лебедя, щоб пір’я посіріло (Греб.  Словник української мови в 11 томах
6. посіріти — Посіріти, -рію, -єш гл. Сдѣлаться сѣрымъ. Таскають грязь і глей зо дна да мажуть лебедя, щоб пір'я посіріло. Греб. 363.  Словник української мови Грінченка