почесть —
по́честь іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
почесть —
Пошана, шана, шаноба, повага, честь; мн. ПОЧЕСТІ, ушанування, величання, ф. помпа <н. провести з помпою = провести з почестями>.
Словник синонімів Караванського
почесть —
див. почесті.
Великий тлумачний словник сучасної мови
почесть —
ПО́ЧЕСТЬ див. по́честі.
Словник української мови у 20 томах
почесть —
ПО́ЧЕСТІ (ПО́ЧЕСТЬ рідко) (вияви поваги, пошани до когось, чогось, часто пов'язані з урочистим ритуалом), УШАНУВА́ННЯ (ВШАНУВА́ННЯ), ПОША́НА, ПОШАНУВА́ННЯ. За короткий час його дійсно відзначили немалим числом нагород і почестей (Н.
Словник синонімів української мови
почесть —
ПО́ЧЕСТЬ див. по́честі.
Словник української мови в 11 томах
почесть —
По́честь, -ти ж. Чествованіе. Наш Миколай чесний, взявся до почести, кивнув, моргнув на Параску, щоб подала меду пляшку. н. п.
Словник української мови Грінченка