правіж

Праві́ж, -вежу́, -же́ві; -вежі́, -жі́в

Значення в інших словниках

1. правіж — праві́ж іменник чоловічого роду іст.  Орфографічний словник української мови
2. правіж — -вежу, ч., іст. Насильницьке стягування податку шляхом катувань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. правіж — ПРАВІ́Ж, вежу́, ч., іст. Насильницьке стягування податку шляхом катувань. – Чи правити-то? А чи не пильнувати про громадське добро, без твого правежу?...  Словник української мови у 20 томах
4. правіж — ПРАВІ́Ж, вежу́, ч., іст. Насильницьке стягування податку шляхом катувань.  Словник української мови в 11 томах