Великий тлумачний словник сучасної мови

правіж

праві́ж

-вежу, ч., іст.

Насильницьке стягування податку шляхом катувань.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. правіж — праві́ж іменник чоловічого роду іст.  Орфографічний словник української мови
  2. правіж — ПРАВІ́Ж, вежу́, ч., іст. Насильницьке стягування податку шляхом катувань. – Чи правити-то? А чи не пильнувати про громадське добро, без твого правежу?...  Словник української мови у 20 томах
  3. правіж — Праві́ж, -вежу́, -же́ві; -вежі́, -жі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. правіж — ПРАВІ́Ж, вежу́, ч., іст. Насильницьке стягування податку шляхом катувань.  Словник української мови в 11 томах