правіж

праві́ж

іменник чоловічого роду

іст.

Значення в інших словниках

1. правіж — -вежу, ч., іст. Насильницьке стягування податку шляхом катувань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. правіж — ПРАВІ́Ж, вежу́, ч., іст. Насильницьке стягування податку шляхом катувань. – Чи правити-то? А чи не пильнувати про громадське добро, без твого правежу?...  Словник української мови у 20 томах
3. правіж — Праві́ж, -вежу́, -же́ві; -вежі́, -жі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. правіж — ПРАВІ́Ж, вежу́, ч., іст. Насильницьке стягування податку шляхом катувань.  Словник української мови в 11 томах