1. Орфографічний словник української мови

правіж

праві́ж

іменник чоловічого роду

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правіж — -вежу, ч., іст. Насильницьке стягування податку шляхом катувань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. правіж — ПРАВІ́Ж, вежу́, ч., іст. Насильницьке стягування податку шляхом катувань. – Чи правити-то? А чи не пильнувати про громадське добро, без твого правежу?... Словник української мови у 20 томах
  3. правіж — Праві́ж, -вежу́, -же́ві; -вежі́, -жі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. правіж — ПРАВІ́Ж, вежу́, ч., іст. Насильницьке стягування податку шляхом катувань. Словник української мови в 11 томах