1. Словник української мови в 11 томах

правіж

ПРАВІ́Ж, вежу́, ч., іст. Насильницьке стягування податку шляхом катувань.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правіж — праві́ж іменник чоловічого роду іст. Орфографічний словник української мови
  2. правіж — -вежу, ч., іст. Насильницьке стягування податку шляхом катувань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. правіж — ПРАВІ́Ж, вежу́, ч., іст. Насильницьке стягування податку шляхом катувань. – Чи правити-то? А чи не пильнувати про громадське добро, без твого правежу?... Словник української мови у 20 томах
  4. правіж — Праві́ж, -вежу́, -же́ві; -вежі́, -жі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)