правіж
праві́ж
-вежу, ч., іст.
Насильницьке стягування податку шляхом катувань.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- правіж — праві́ж іменник чоловічого роду іст. Орфографічний словник української мови
- правіж — ПРАВІ́Ж, вежу́, ч., іст. Насильницьке стягування податку шляхом катувань. – Чи правити-то? А чи не пильнувати про громадське добро, без твого правежу?... Словник української мови у 20 томах
- правіж — Праві́ж, -вежу́, -же́ві; -вежі́, -жі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- правіж — ПРАВІ́Ж, вежу́, ч., іст. Насильницьке стягування податку шляхом катувань. Словник української мови в 11 томах