Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

прапір

Пра́пор і пра́пір, -пора; -пори́, -рі́в

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. прапір — Прапір, -пору и -ра м. Знамя. К. Дз. 106. На могилі прапір устромили, славу козацьку учинили. Дума. ум. прапірок, прапорець.  Словник української мови Грінченка