прапір

Прапір, -пору и -ра

м. Знамя. К. Дз. 106. На могилі прапір устромили, славу козацьку учинили. Дума. ум. прапірок, прапорець.

Значення в інших словниках

1. прапір — Пра́пор і пра́пір, -пора; -пори́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)