Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

прикручений

Прикру́чений, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. прикручений — прикру́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. прикручений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прикрутити. || прикручено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикручений — ПРИКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прикрути́ти. Довгі, спущені донизу вуса з прикрученими до них оригінальними залишками бороди збільшували враження запорозької романтики (Іван Ле); Цупко тримав меч Мефодій, та вже нічого не міг вдіяти...  Словник української мови у 20 томах
  4. прикручений — ПРИКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикрути́ти. Довгі, спущені донизу вуса з прикрученими до них оригінальними залишками бороди збільшували враження запорозької романтики (Ле, Право..  Словник української мови в 11 томах