Орфографічний словник української мови

прикручений

прикру́чений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прикручений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прикрутити. || прикручено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прикручений — ПРИКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прикрути́ти. Довгі, спущені донизу вуса з прикрученими до них оригінальними залишками бороди збільшували враження запорозької романтики (Іван Ле); Цупко тримав меч Мефодій, та вже нічого не міг вдіяти...  Словник української мови у 20 томах
  3. прикручений — Прикру́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. прикручений — ПРИКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикрути́ти. Довгі, спущені донизу вуса з прикрученими до них оригінальними залишками бороди збільшували враження запорозької романтики (Ле, Право..  Словник української мови в 11 томах