прикручений

ПРИКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикрути́ти.

Довгі, спущені донизу вуса з прикрученими до них оригінальними залишками бороди збільшували враження запорозької романтики (Ле, Право.., 1957, 222);

Цупко тримав меч Мефодій, та вже нічого не міг вдіяти, руки були міцно прикручені до тулуба (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 380);

Лампа в їдальні прикручена була (Коцюб., II, 1955, 296).

Значення в інших словниках

1. прикручений — прикру́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прикручений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прикрутити. || прикручено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прикручений — ПРИКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прикрути́ти. Довгі, спущені донизу вуса з прикрученими до них оригінальними залишками бороди збільшували враження запорозької романтики (Іван Ле); Цупко тримав меч Мефодій, та вже нічого не міг вдіяти...  Словник української мови у 20 томах
4. прикручений — Прикру́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)