Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

приналежність

Принале́жність, -ности, -ності, -ністю

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. приналежність — Яке з двох близькозвучних слів потрібно вживати – приналежність чи належність? Штучний витвір приналежність, хоч і набув великого поширення, одначе його існування нічим не вмотивоване...  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. приналежність — принале́жність іменник жіночого роду належність арх., рідко  Орфографічний словник української мови
  3. приналежність — ПРИНАЛЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж., рідко, заст. 1. Стан за знач. принале́жний. Розташування цього будинку на території залізничної зони одгородження свідчило про його приналежність до майна наркомшляхів (М. Трублаїні).  Словник української мови у 20 томах
  4. приналежність — НАЛЕ́ЖНІСТЬ (те, що є складовою частиною чогось, органічно властиве кому-, чому-небудь), ПРИНАЛЕ́ЖНІСТЬ, АКСЕСУА́Р книжн. (характерна для чого-небудь ознака, предмет); АТРИБУ́Т (ознака або предмет, що становлять характерну прикмету кого-, чого-небудь).  Словник синонімів української мови
  5. приналежність — ПРИНАЛЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж., рідко. 1. Стан за знач. принале́жний. Розташування цього будинку на території залізничної зони одгородження свідчило про його приналежність до майна наркомшляхів (Трубл.  Словник української мови в 11 томах