Орфографічний словник української мови

приналежність

принале́жність

іменник жіночого роду

належність

арх., рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. приналежність — Яке з двох близькозвучних слів потрібно вживати – приналежність чи належність? Штучний витвір приналежність, хоч і набув великого поширення, одначе його існування нічим не вмотивоване...  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. приналежність — ПРИНАЛЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж., рідко, заст. 1. Стан за знач. принале́жний. Розташування цього будинку на території залізничної зони одгородження свідчило про його приналежність до майна наркомшляхів (М. Трублаїні).  Словник української мови у 20 томах
  3. приналежність — НАЛЕ́ЖНІСТЬ (те, що є складовою частиною чогось, органічно властиве кому-, чому-небудь), ПРИНАЛЕ́ЖНІСТЬ, АКСЕСУА́Р книжн. (характерна для чого-небудь ознака, предмет); АТРИБУ́Т (ознака або предмет, що становлять характерну прикмету кого-, чого-небудь).  Словник синонімів української мови
  4. приналежність — Принале́жність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. приналежність — ПРИНАЛЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж., рідко. 1. Стан за знач. принале́жний. Розташування цього будинку на території залізничної зони одгородження свідчило про його приналежність до майна наркомшляхів (Трубл.  Словник української мови в 11 томах