приналежність
принале́жність
іменник жіночого роду
належність
арх., рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приналежність — Яке з двох близькозвучних слів потрібно вживати – приналежність чи належність? Штучний витвір приналежність, хоч і набув великого поширення, одначе його існування нічим не вмотивоване... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- приналежність — ПРИНАЛЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж., рідко, заст. 1. Стан за знач. принале́жний. Розташування цього будинку на території залізничної зони одгородження свідчило про його приналежність до майна наркомшляхів (М. Трублаїні). Словник української мови у 20 томах
- приналежність — НАЛЕ́ЖНІСТЬ (те, що є складовою частиною чогось, органічно властиве кому-, чому-небудь), ПРИНАЛЕ́ЖНІСТЬ, АКСЕСУА́Р книжн. (характерна для чого-небудь ознака, предмет); АТРИБУ́Т (ознака або предмет, що становлять характерну прикмету кого-, чого-небудь). Словник синонімів української мови
- приналежність — Принале́жність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- приналежність — ПРИНАЛЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж., рідко. 1. Стан за знач. принале́жний. Розташування цього будинку на території залізничної зони одгородження свідчило про його приналежність до майна наркомшляхів (Трубл. Словник української мови в 11 томах