приналежний

Значення в інших словниках

1. приналежний — див. НАЛЕЖНИЙ. Словник синонімів Караванського
2. приналежний — ПРИНАЛЕ́ЖНИЙ, а, е, рідко, заст. Те саме, що нале́жний. [Кай Летіцій:] Руфіне, мої думки нікому не відомі, а ділом я закону не ламаю та й іншому ламати не дозволю, поки того закону не скасує в дорозі правній приналежна влада і поки я зовусь префектом римським (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
3. приналежний — Принале́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. приналежний — ПРИНАЛЕ́ЖНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що нале́жний. [Воробйов:] Я прийшов, щоб одержати припалежний мені китайський флакон (Коч., II, 1956, 438); [Кай Летіцій:] Руфіне, мої думки нікому не відомі, а ділом я закону не ламаю та й іншому ламати не дозволю... Словник української мови в 11 томах
5. приналежний — Принале́жний, -а, -е Принадлежащій. Словник української мови Грінченка