1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

приналежність

Яке з двох близькозвучних слів потрібно вживати – приналежність чи належність?

Штучний витвір приналежність, хоч і набув великого поширення, одначе його існування нічим не вмотивоване, бо в сучасній українській літературній мові немає лексем приналежати і приналежний. Єдино можливим варіантом у цьому випадку є належність, утворене від належний. “Почав (начальник міліції) питати й записувати: ім’я, літа, соцстан, партійну належність” (Андрій Головко), “Обов’язковою належністю костюма всіх південних слов’ян була коротка безрукавка” (з журналу). Замість вказує на приналежність слід казати засвідчує належність.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приналежність — принале́жність іменник жіночого роду належність арх., рідко Орфографічний словник української мови
  2. приналежність — ПРИНАЛЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж., рідко, заст. 1. Стан за знач. принале́жний. Розташування цього будинку на території залізничної зони одгородження свідчило про його приналежність до майна наркомшляхів (М. Трублаїні). Словник української мови у 20 томах
  3. приналежність — НАЛЕ́ЖНІСТЬ (те, що є складовою частиною чогось, органічно властиве кому-, чому-небудь), ПРИНАЛЕ́ЖНІСТЬ, АКСЕСУА́Р книжн. (характерна для чого-небудь ознака, предмет); АТРИБУ́Т (ознака або предмет, що становлять характерну прикмету кого-, чого-небудь). Словник синонімів української мови
  4. приналежність — Принале́жність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. приналежність — ПРИНАЛЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж., рідко. 1. Стан за знач. принале́жний. Розташування цього будинку на території залізничної зони одгородження свідчило про його приналежність до майна наркомшляхів (Трубл. Словник української мови в 11 томах