присвячувати —
Як краще сказати: приурочувати відкриттю чи приурочувати до відкриття? Слова присвячувати, приурочувати зближуються в значенні “пов’язувати одну подію з іншою, один факт, явище з іншим”.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
присвячувати —
присвя́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
присвячувати —
-ую, -уєш, недок., присвятити, -ячу, -ятиш, док., перех. 1》 Призначати, адресувати або підносити в дар щось кому-, чому-небудь (про твір літератури або мистецтва). 2》 Витрачати на кого-, що-небудь; приділяти. || у сполуч. зі сл. себе. Повністю віддаватися чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
присвячувати —
ПРИСВЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСВЯТИ́ТИ, ячу́, я́тиш, док., що. 1. Призначати, адресувати або дарувати щось кому-, чому-небудь (про твір літератури або мистецтва).
Словник української мови у 20 томах
присвячувати —
ВІДДАВА́ТИСЯ (якій-небудь справі, ідеям тощо), ПРИСВЯ́ЧУВАТИСЯ, ВІДДАВА́ТИ, ПРИСВЯ́ЧУВАТИ (із сл. себе). — Док.: відда́тися, присвяти́тися, відда́ти, присвяти́ти. Після поразки революції (1905...
Словник синонімів української мови
присвячувати —
ПРИСВЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСВЯТИ́ТИ, ячу́, я́тиш, док., перех. 1. Призначати, адресувати або підносити в дар щось кому-, чому-небудь (про твір літератури або мистецтва).
Словник української мови в 11 томах
присвячувати —
Присвячувати, -чую, -єш сов. в. присвяти́ти, свячу, -тиш, гл. Посвящать, посвятить. Чернець про те, щоб Господеві тіло і душу в жертву чисту присвятив. К. ПС. 85. Посвящать, посвятить кому свое произведеніе. К. Кр. 5.
Словник української мови Грінченка