присилувати —
приси́лувати дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
присилувати —
-ую, -уєш, док., перех., розм. Те саме, що примусити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
присилувати —
ПРИСИ́ЛУВАТИ, ую, уєш, док., кого, розм. Те саме, що приму́сити. [Ілько:] Бачите... я хотів у вас попитати, чи може мене батько або мати присилувати женитися з ким я не хочу? (Б. Грінченко); – Ну й сидіть ..
Словник української мови у 20 томах
присилувати —
ПРИМУ́ШУВАТИ (вимагати в когось виконання чогось незалежно від його волі, бажання), ЗМУ́ШУВАТИ, ВИМУ́ШУВАТИ, СИ́ЛУВАТИ, ПРИНЕВО́ЛЮВАТИ, НЕВО́ЛИТИ, ПРИКРУ́ЧУВАТИ розм., ПРИПИРА́ТИ розм., ПРИНУ́КУВАТИ (ПРИНУКА́ТИ) розм., ЗАСТАВЛЯ́ТИ заст. — Док.
Словник синонімів української мови
присилувати —
ПРИСИ́ЛУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Те саме, що приму́сити. [Ілько:] Бачите… я хотів у вас попитати, чи може мене батько або мати присилувати женитися з ким я не хочу? (Гр., II, 1963, 519); — Ну й сидіть..
Словник української мови в 11 томах
присилувати —
Присилувати, -лую, -єш гл. Принудить, заставить. Шкода мене вмовляти, а силувати — тож не знаю, хто мене присилує. МВ. І. 19.
Словник української мови Грінченка