присяга —
[приес’ага] -гие, д. і м. -с'аз'і
Орфоепічний словник української мови
присяга —
-и, ж. Урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов'язань, клятва вірності якій-небудь справі. || Урочиста обіцянка, часто підкріплена згадуванням чогось дорогого, священного для того, хто обіцяє.
Великий тлумачний словник сучасної мови
присяга —
ПРИСЯ́ГА, и, ж. Урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов'язань, клятва вірності якій-небудь справі. Після молебня та присяги почались вибори (Панас Мирний); Іде присяга. Присягає Вітчизні відданий моряк (М.
Словник української мови у 20 томах
присяга —
ПРИСЯ́ГА, и, ж. Урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов’язань, клятва вірності якій-небудь справі. Після молебня та присяги почались вибори (Мирний, І, 1949, 382); Іде присяга. Присягає Вітчизні відданий моряк (Нагн., Пісня..
Словник української мови в 11 томах
присяга —
Присяга, -ги ж. Клятва, присяга. Шевч. 199. Чуб. V. 45.
Словник української мови Грінченка