Словник синонімів української мови

присяга

ОБІЦЯ́НКА (добровільно дане зобов'язання зробити що-небудь), СЛО́ВО, ОБІ́ТНИЦЯ, ОБІЩА́ННЯ заст. розм., ПРИРЕ́ЧЕННЯ діал.; ОБІ́Т книжн., ЗАВІ́Т рідше, ОБРІ́К заст. (перев. урочиста, релігійного характеру); ЗАРІ́К (ЗАРО́К) розм. (перев. обіцянка не робити чого-небудь). Людина щира й пряма, Матвеєв ненавидів безпідставні обіцянки й удавані розради (З. Тулуб); — Чи слова свого давнього не забули? — допитуються і Сердюк, і Сердючиха. — Ми не пани, слова свого не ламаємо (М. Стельмах); Обітницями не радуйся (прислів'я); Схвильований і радісний, ..він.. складав урочисто обіщання товариству на вірність (С. Васильченко); Приречення Тугара Вовка облегшило серце Максимові (І. Франко); (Лесь:) Ми справимо весілля. (Марилька:) Вже пізно, Лесю Юровичу, пізно. Бо я дала монашества обіт (Л. Забашта); — От що, — сказав він мнучись, — не забувай свого завіту: мене не стане — помолитися за мене! (Панас Мирний); — Благословить тебе Господь! — рече тоді чернець. — Якби ти хотів, ти міг би блудувати з більшою свободою, ніж ми і тії, що оброком обреклися (переклад М. Лукаша); Він тепер постився і дав зарік мовчати (М. Коцюбинський). — Пор. прися́га.

ПРИСЯ́ГА (урочиста, перев. офіційна, обіцянка додержувати якихось зобов'язань, вірності комусь, чомусь), ПРИСЯГА́ННЯ, КЛЯ́ТВА, ОБІ́ТНИЦЯ, ОБІ́Т заст., КЛЯТЬБА заст., ЗАКЛЯ́ТТЯ заст.; БОЖБА заст. (іменем Бога). — Хіба ви не склали там, на кораблі, присяги на рабство? — спитав князь. — Я склав присягу, але то була присяга під канчуком! — скрикнув Олізар (Вал. Шевчук); Не вперше Дмитро висліджує Марічку, але вона.. на всі присягання має тільки одну й ту саму відповідь: "Іди своєю дорогою, а мені дай спокій" (Ірина Вільде); Вічна клятва: в радості і в горі Йти нам опліч, вольності сини (М. Рильський); Зложили всі обітницю врочисту ховати таємницю до загину (Леся Українка); (Маруся:) Я обіт давала перед Богом, і треба держатись того обіту (Панас Мирний); Він забув на той час і про клятьбу перед недужою матір'ю й перед Петром Могилою, забув, що він став одступником і зрадником України (І. Нечуй-Левицький); Ніякі слова, ніякі докори, ані любовні закляття не були в силі зворушити його так сильно й глибоко, як ці сльози улюбленої жінки (І. Франко). — Пор. обіця́нка.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. присяга — (обіцянка додержувати слова) клятва, божба, присягання, (найчастіше релігійне) обітниця.  Словник синонімів Полюги
  2. присяга — прися́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. присяга — Клятьба, обіт, урочиста обіцянка, р. присягання; п! ОБІЦЯНКА.  Словник синонімів Караванського
  4. присяга — див. клятва  Словник синонімів Вусика
  5. присяга — [приес’ага] -гие, д. і м. -с'аз'і  Орфоепічний словник української мови
  6. присяга — -и, ж. Урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов'язань, клятва вірності якій-небудь справі. || Урочиста обіцянка, часто підкріплена згадуванням чогось дорогого, священного для того, хто обіцяє.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. присяга — ПРИСЯ́ГА, и, ж. Урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов'язань, клятва вірності якій-небудь справі. Після молебня та присяги почались вибори (Панас Мирний); Іде присяга. Присягає Вітчизні відданий моряк (М.  Словник української мови у 20 томах
  8. присяга — При́ся́га, -ги, -зі; при́ся́ги, при́ся́г  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. присяга — ПРИСЯ́ГА, и, ж. Урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов’язань, клятва вірності якій-небудь справі. Після молебня та присяги почались вибори (Мирний, І, 1949, 382); Іде присяга. Присягає Вітчизні відданий моряк (Нагн., Пісня..  Словник української мови в 11 томах
  10. присяга — Присяга, -ги ж. Клятва, присяга. Шевч. 199. Чуб. V. 45.  Словник української мови Грінченка