Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

притакувати

Прита́кувати, -кую, -куєш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. притакувати — прита́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. притакувати — див. згоджуватися; лестити; піддобрюватися  Словник синонімів Вусика
  3. притакувати — -ую, -уєш, недок., притакнути, -ну, -неш, док. 1》 Виражати згоду з ким-небудь, схвалення висловленої кимсь думки (перев. сл. так або якими-небудь жестами). 2》 кому. Повністю підтримувати кого-небудь, беззастережно погоджуватися з кимсь у всьому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. притакувати — ПРИТА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТАКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Виражати згоду з ким-небудь, схвалення висловленої кимось думки (перев. словом “так” або яким-небудь жестами). Говорив один тільки Глоба, водолаз лише притакував (В.  Словник української мови у 20 томах
  5. притакувати — ПОГО́ДЖУВАТИСЯ з ким (бути згодним з кимсь; схвалювати чиїсь думки, вчинки і виявляти це зовні), ГОДИ́ТИСЯ, ЗГО́ДЖУВАТИСЯ, ВТОРУВА́ТИ кому, ПРИТА́КУВАТИ кому, ПІДТА́КУВАТИ кому, ПОТАКА́ТИ (ПОТА́КУВАТИ) кому, розм., ПІДДА́КУВАТИ кому, розм.  Словник синонімів української мови
  6. притакувати — ПРИТА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТАКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Виражати згоду з ким-небудь, схвалення висловленої кимсь думки (перев. словом «так» або яким-небудь жестами). Говорив один тільки Глоба, водолаз лише притакував (Собко, Скеля..  Словник української мови в 11 томах
  7. притакувати — Притакувати, -кую, -єш гл. Поддакивать.  Словник української мови Грінченка