притакувати —
прита́кувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
притакувати —
-ую, -уєш, недок., притакнути, -ну, -неш, док. 1》 Виражати згоду з ким-небудь, схвалення висловленої кимсь думки (перев. сл. так або якими-небудь жестами). 2》 кому. Повністю підтримувати кого-небудь, беззастережно погоджуватися з кимсь у всьому.
Великий тлумачний словник сучасної мови
притакувати —
ПРИТА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТАКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Виражати згоду з ким-небудь, схвалення висловленої кимось думки (перев. словом “так” або яким-небудь жестами). Говорив один тільки Глоба, водолаз лише притакував (В.
Словник української мови у 20 томах
притакувати —
ПОГО́ДЖУВАТИСЯ з ким (бути згодним з кимсь; схвалювати чиїсь думки, вчинки і виявляти це зовні), ГОДИ́ТИСЯ, ЗГО́ДЖУВАТИСЯ, ВТОРУВА́ТИ кому, ПРИТА́КУВАТИ кому, ПІДТА́КУВАТИ кому, ПОТАКА́ТИ (ПОТА́КУВАТИ) кому, розм., ПІДДА́КУВАТИ кому, розм.
Словник синонімів української мови
притакувати —
Прита́кувати, -кую, -куєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
притакувати —
ПРИТА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТАКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Виражати згоду з ким-небудь, схвалення висловленої кимсь думки (перев. словом «так» або яким-небудь жестами). Говорив один тільки Глоба, водолаз лише притакував (Собко, Скеля..
Словник української мови в 11 томах
притакувати —
Притакувати, -кую, -єш гл. Поддакивать.
Словник української мови Грінченка