прищепа —
-и, ж. Живець або вічко (брунька) однієї рослини, що їх прищеплюють (у 2 знач.) на іншу рослину. || Культурна частина рослини, яка розвивається із прищепленого живця чи бруньки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прищепа —
ПРИЩЕ́ПА, и, ж. Живець або вічко (брунька) однієї рослини, що їх прищеплюють (у 2 знач.) на іншу рослину. Побачив [Липтак] на шипшині прищепу. “Очко троянди!” – зрадів, наче знайшов заховані кимсь скарби (М.
Словник української мови у 20 томах
прищепа —
ПРИЩЕ́ПА, и, ж. Живець або вічко (брунька) однієї рослини, що їх прищеплюють (у 2 знач.) на іншу рослину. Побачив [Липтак] на шипшині прищепу. «Очко троянди!» — зрадів, наче знайшов заховані кимсь скарби (Томч., Готель..
Словник української мови в 11 томах