Значення в інших словниках
-
приязнь —
при́язнь іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
приязнь —
Прихильність, доброзичливість, симпатія, дружба, любов; товаришування.
Словник синонімів Караванського
-
приязнь —
-і, ж. 1》 Дружня прихильність до кого-небудь, симпатія (часто взаємна). 2》 Привітне ставлення до кого-небудь. 3》 Потяг до чого-небудь; уподобання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
приязнь —
ПРИ́ЯЗНЬ, і, ж. 1. Дружня прихильність до кого-небудь, симпатія (часто взаємна). Степи, гори чи діброви – Все я переходив, Та приязні і любові Ніде не знаходив (П.
Словник української мови у 20 томах
-
приязнь —
ДРУ́ЖБА (відносини, побудовані на взаємній прив'язаності, спільності інтересів, поглядів), БРА́ТСТВО, БРАТЕ́РСТВО, ТОВАРИШУВА́ННЯ, ТОВАРИ́СТВО, ПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, ПРИ́ЯТЕЛЬСТВО, ПРИ́ЯЗНЬ, ПОБРАТИ́МСТВО, БРАТА́ННЯ (вияв дружніх почуттів); ПРИЯТЕЛІ́ЗМ жарт.
Словник синонімів української мови
-
приязнь —
ПРИ́ЯЗНЬ, і, ж. 1. Дружня прихильність до кого-небудь, симпатія (часто взаємна). Степи, гори чи діброви — Все я переходив, Та приязні і любові Ніде не знаходив (Граб.
Словник української мови в 11 томах
-
приязнь —
Приязнь, -ні ж. Пріязнь, дружба. Чи в приязні кого зрадив? Чуб. V. 233.
Словник української мови Грінченка